Школярів в Україні почали навчати енергоефективності
З вересня 2025 року тему енергоефективності вже запроваджено в освітній процес України. Основна мета — сформувати в учнівства звички енергоощадності й практичні навички раціонального споживання енергоресурсів. Це особливо важливо на тлі енергетичних викликів та агресії росії.
Про це повідомили в МОН.
Ініціатива реалізується в межах проєкту Міністерства освіти і науки України — «Уроки енергоефективності».
Вчителі проходили спеціальне навчання
Загалом понад 2 000 педагогів пройшли спеціальне навчання й передають школярам практичні навички раціонального використання енергії.
— З мого досвіду, інтеграція теми енергоефективності в шкільну програму має велике виховне та практичне значення, адже допомагає дітям усвідомити, що енергоефективна поведінка починається з особистих дій кожного. Учні набувають практичних навичок енергоощадності вдома і в школі, вчаться аналізувати, де і як можна зменшити споживання енергії без шкоди для комфорту, — враженнями від інтеграції теми енергоефективності ділиться Світлана Малюта, учителька біології Харківського ліцею N93.
Учителі можуть упроваджувати тему енергоефективності в галузеві дисципліни 4–11 класів. Інтеграція не передбачатиме створення додаткового навантаження, а пропонуватиме матеріали для відповідних тем програм, щоб актуалізувати їх. Також таку інтеграцію рекомендовано для модельних навчальних програм «Пізнаємо природу», STEM, «Довкілля», «Технології», «Природничі науки», «Підприємництво та фінансова грамотність», «Економіка».
— Тема енергоефективності дуже доцільно доповнює курс «Пізнаємо природу» для учнів 5 класу в межах розділу «Вчимося у природи і дбаємо про її збереження». Цей урок спрямований на формування в дітей розуміння важливості ощадливого використання енергії як одного з основних принципів збереження довкілля, — додає Світлана Малюта.
Запрошують вчителів долучатись
Окрім цього, щоб інтеграція теми була ефективною, Міністерство освіти і науки України в межах проєкту «Уроки енергоефективності» підготувало посібники, що допоможуть учителям зробити уроки цікавішими та змістовнішими для учнів. https://mon.gov.ua/news/hotovi-materialy-dlia-vprovadzhennia-enerhoefektyvnosti-v-shkolakh
Українських учителів 4–11 класів запрошують долучатися до проєкту й інтегрувати тему енергоефективності на своїх предметах.
Переглянути навчальні вебінари для вчителів можна в записі в зручний час на ютуб-каналі МОН за посиланням: https://youtube.com/playlist?list=PLFVSJgZgf7h9VFUhG7JModtVdn5tL7xvn&si=nCZ3MGAGJ0YjsZuX
«Уроки енергоефективності» — частина ширшої ініціативи з упровадження теми зеленої енергетики в освіту в межах проєкту LEARN. Більше про ініціативу «Уроки енергоефективності» — за посиланням.
Проєкт реалізується у співпраці Міністерства освіти і науки України спільно зі Всеукраїнською благодійною організацією «Інститут місцевого розвитку» (ВБО «ІМР») за підтримки Світового банку.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Дія Федорова як пральня для “Прокард” і банку з санкційного списку США. Мільярди через казино, даркнет і “Дія.City”: підсанкційні Сосєдки повертаються
Поки ти сплачуєш податки і донатиш на ЗСУ, в країні працюють фінансові структури, які “прокручують” мільярди для онлайн-казино, букмекерів і навіть російських даркнет-мереж. Головна героїня цієї історії - Олена #Сосєдка, власниця банку “#Конкорд”, через який проходили сумнівні платежі на сотні мільярдів.
І тепер ця жінка, попри санкції, кримінальні історії та закриття банку рішенням Верховного Суду, повернулася у гру - отримала контроль над новим фінансовим гігантом, “БІС-Банком”, із активами 3,8 млрд грн. Серед її нових партнерів - підсанкційний контрабандист Андрій Попов, а також відомі бізнесмени з групи “Континіум” та WOG.
📌“Конкорд”: казино, даркнет і санкції США
Банк “Конкорд”, заснований у 2006 році в Дніпрі, був дітищем сестер Олени та Юлії Сосєдок. Олена тримала 56,23% акцій, Юлія - 43,77%. Здавалося б, звичайний собі банк, але заробляв він не на класичних банківських послугах, а на інтернет-еквайрингу - обробці платежів для сайтів. І не просто сайтів, а онлайн-казино, букмекерських контор та інших “сірих” бізнесів. У 2021 році лише за пів року “Конкорд” заробив на цьому 612 млн грн - у п’ять разів більше, ніж на кредитах.
Але це ще не найцікавіше. У 2016 році банк засвітився в кримінальній справі: через нього “прокручували” мільйони гривень, створюючи фіктивні статутні капітали на 420 млн грн. Схема проста: одна фірма отримувала “поворотну фінансову допомогу” в 1 млн грн, а потім ці гроші ганяли по колу між 19 клієнтами банку, щоб “намалювати” капітал. Частина цих фірм потім виводила кошти в готівку через інші банки. Проте, справа тихо закрилася, нікого не покарали.
У 2021 році “Конкорд” взагалі “прославився” на міжнародному рівні - потрапив під санкції США за співпрацю з російським криптообмінником SUEX, який “відмивав” гроші через даркнет-маркетплейс Hydra. Через ТОВ “Прокард”, яке також контролювали Сосєдки, переводилися гроші на криптобіржу ExMo, пов’язану з SUEX. А ще банк “дружив” із російським “Промсвязьбанком”, що підпорядкований Міноборони рф, і обслуговував нелегальні букмекерські платформи в росії та СНД. Схеми працювали через складну мережу платіжних шлюзів і фіктивних фірм, щоб обійти будь-який контроль.
У 2023 році Національний банк України сказав “досить” і забрав у “Конкорду” ліцензію за систематичні порушення: відмивання грошей, фінансування тероризму, ігнорування фінансового моніторингу. Перевірка показала, що банк прокрутив підозрілих операцій на 112,9 млрд грн, із них 46,5 млрд - лише за пів року.
А ще в банку була своя тусовка в Telegram під назвою “Видача коштів”, де працівники обмінювалися даними про фіктивні фірми для виведення грошей. НБУ наклав штраф у 60,4 млн грн, але Сосєдки вирішили боротися: подали до суду, і в травні 2024 року місцевий суд у Дніпрі визнав рішення НБУ незаконним. Та в липні 2025 року Верховний Суд поставив крапку: ліквідація “Конкорду” законна, справу закрито.
📌ТОВ “Прокард”: конвертаційний центр із пропискою в “Дія.City”
ТОВ “Прокард” - ще одна ланка в імперії Сосєдок. Ця компанія в Дніпрі займалася обробкою карткових платежів для Visa і MasterCard, але насправді була “прокладкою” для сумнівних операцій. До березня 2024 року серед засновників значилася Юлія Сосєдка, але потім її замінив якийсь Костянтин Петренко. Виглядає як спроба залягти на дно.
У 2015 році “Прокард” засвітився в кримінальній справі через фіктивний податковий кредит на 4 млн грн. А після закриття “Конкорду” компанія стала справжнім конвертаційним центром, переводячи гроші для грального бізнесу та підсанкційних структур.
І ось сюрприз: у 2023 році “Прокард” став резидентом “Дія.City” за наказом Мінцифри. Це дало компанії пільги, але не зупинило її від обробки платежів для “сірих” клієнтів, включаючи тих, хто може обходити санкції.

📌Фіктивна електростанція та борги “Укргазбанку”
Олена Сосєдка не обмежилася банком і “Прокардом”. У 2018 році через ТОВ “Біо Енерджи Дніпро” вона взяла в “Укргазбанку” кредит на 7,54 млн євро нібито для будівництва біогазової електростанції в Дніпрі. В забезпечення пішло обладнання на 4–5 млн грн, але станцію так і не збудували. Частина грошей “пішла” на Concord Solutions Lab GmbH - ще одну компанію Сосєдки за кордоном. Виглядає як класичне виведення коштів. Кредит не повернуто, і “Укргазбанк” тепер може хіба що продавати заставне обладнання, щоб хоч щось повернути.
📌“БІС-Банк”: нова арена для старих схем?
І ось кульмінація: Олена Сосєдка разом із групою партнерів отримала контроль над “Банком інвестицій та заощаджень” (БІС-Банк). Серед акціонерів - підсанкційний за контрабанду Андрій Попов із його “Єврорезервом”, а також Сергій Лагур і Степан Івахов, пов’язані з мережею WOG. Активи банку - 3,8 млрд грн, капітал - 777 млн грн. Менші частки належать Інні Москаленко, Олегу Галущаку, Валерію Горбатюку та іншим. Після скандалу з “Конкордом” виникає питання: чи не стане “БІС-Банк” новим майданчиком для сумнівних операцій?
Ми вже подали офіційні скарги до низки контролюючих і правоохоронних органів, зокрема до НБУ, Мінцифри, Бюро економічної безпеки України, НАБУ Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Офіс Генерального прокурора. Чекаємо на реакцію з боку голови НБУ Пишного, міністра цифрової трансформації Федорова та очільника Державна служба фінансового моніторингу України Проніна.